###Роман ГРИГОРЧУК: «Часу на розкачування не потребую» ###

Це інтерв'ю мало вийти ще в учорашньому номері, але всі намагання зв'язатися з Романом Йосиповичем закінчувався нічим — слухавку ніхто не брав.

Як пояснив потім новопризначений тренер - день минув дуже продуктивно: відвідини бази, перше тренування, а тому говорити не було коли.

Та все ж наприкінці робочого дня, коли газету вже було зверстано, нам вдалося поговорити з Романом Йосиповичем. Тож до уваги читачів - інтерв'ю Романа Григорчука на посаді головного тренера одеського «Чорноморця».

- Романе Йосиповичу, перед початком чемпіонату ви вже приїздили до Одеси, але тоді не очолили команду. Що вас зупинило?
— Тут (сміється) ситуація вийшла дещо комічною. Минулого літа я просто їздив відпочивати в Одесу, і вирішив сходити на футбол. Там мене побачили місцеві журналісти. Ось звідти й ростуть ноги моєї можливої появи на чолі «Чорноморця».

—Чим займалися під час творчої відпустки?
— Грубо кажучи, прочищав мізки й намагався структурувати своє професійне життя, бо надходили різні пропозиції з приводу працевлаштування. Я намагався їх якось відфільтрувати. Паралельно дивився багато футбольних матчів, намагався розвиватися професійно. Спостерігав чимало матчів за участю «Прикарпаття», кілька разів їздив до Львова.

—Коли надійшла пропозиція від одеського клубу?
— Гадаю, всі передісторії варто залишити осторонь. Давайте вже відштовхуватися від того, що мене вже призначено на цю посаду. Останній етап був 15 числа, коли я приїхав до Одеси й зустрівся з Леонідом Михайловичем Климовим та Сергієм Степановичем Керницьким (президент і віце-президент клубу відповідно. — Прим, авт.), а 16 листопада рішення про моє призначення було ухвалено остаточно.

—Тобто день ви брали на розмірковування?
—Та ні, просто у мене ще був також варіант із клубом прем'єр-ліги, і це спричинило певні роздуми. Але ненадовго, бо пропозиція від керівництва одеського клубу була дуже серйозною.

—Чи відповідає клуб першої ліги вашим амбіціям?
—Ні! Але, на моє особисте переконання, «Чорноморець» — команда не для першої ліги, і те, що він вилетів, вважаю просто певним збігом обставин. Ця команда має обов'язково грати в елітному дивізіоні!

— Не лякає вас той факт, що про керівників одеського клубу не дуже добре відгукуються колишні футболісти. Наприклад, Олександр Косирін сказав, що з нинішнім президентом команда не вийде до прем'єр-ліги.
—Ну, по-перше, я не збираю плітки з інтернету. По-друге, завжди керуюся тим, що побачив сам за безпосереднього спілкування з людиною. Наша розмова з президентом клубу вийшла напрочуд продуктивною. Те, що почув від керівництва, переконало мене у можливості втілити озвучені амбіції у життя. Головне, що ці люди розуміють, які кроки треба зробити, аби повернути «Чорноморець» не просто до прем'єр-ліги, а й у подальшому створити конкуренцію провідним українським клубам.

— Ігри «Чорноморця» у першому колі бачили?
—Наживо бачив лише матч проти «Прикарпаття»,.а так переважно передивлявся диски з записами.

— Уже встигли скласти враження про команду та її потенціал?
—Давати оцінки гравцям я зараз не буду, бо це не зовсім коректно. Ось попрацюю з командою певний час тоді і поговоримо детальніше. Нині ж скажу так: завжди хочеться, щоб було ще краще.

—Тоді запитаємо інакше: підсилюватися взимку плануєте?
— Селекційна робота має вестися постійно і, звичайно, в антракті ми намагатимемося підсилити команду, але хлопці, які грали в першому колі, обов'язково отримають свій шанс. Тобто відсіювати бездумно не буду. Тим паче в команді багато молодих талановитих футболістів.

—Чи достатньо коштів обіцяє виділити керівництво клубу на підсилення взимку?
—Скажімо так: в розмові з президентом почув ті слова, які запевнили мене, що все буде на серйозному рівні, тож я зможу спокійно вирішувати ті завдання, які переді мною поставлено. На сьогодні мені цього достатньо.

— До речі, а яке саме завдання поставили перед вами?
— Завдання одне — наступного сезону «Чорноморець» має грати у прем'єр-лізі!

—Тобто часу на розкачування у вас немає?
— А він і не потрібен!

— З Ігорем Наконечним, який до цього тренував команду, спілкувалися? Чи залишиться він у клубі?
— Ну, звісно! Він залишається у моєму тренерському штабі, й ми співпрацюватимемо, адже ті знання про команду, які здобув Ігор Анатолійович, будуть дуже корисні для нас усіх.

—А хто ще працюватиме у вашому тренерському штабі?
—Я планую запросити ще одного помічника, днями повідомлю, хто це буде, а також хочу, щоб залишився Юрій Роменський — тренер, котрий працював з воротарями.

Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»