###Нові технології. Тактичний аналіз матчу Ворскла - Чорноморець ###

Формації команд

Василь Сачко використовує декілька тактичних схем при побудові командних дій «Ворскли», відштовхуючись від популярної нині системи «4-2-3-1». При веденнях захисних дій полтавчани перебудовуються на схему «-4-4-1-1», де дві лінії захисту діють максимально щільно на власній половині поля, а два нападника розташовані вертикально по відношенню один до одного в середині поля, намагаючись чинити тиск на опорних півзахисників. При веденні атакуючих дій двійка вінгерів піднімаються на одну лінію з центральним нападником, формуючи схему «4-2-1-3».
Цього разу наставник не міг розраховувати на Ахмеда Янузі, що з огляду на перебіг подій на полі можна вважати суттєвою втратою, адже, мусимо констатувати, Міщенку не вдалось надати необхідного руху попереду та швидкості, які давав Ахмед у попередніх матчах.

Місце в воротах посів Дмитро Непогодов, в центрі захисту пара - Євген Ткачук і Арменд Даллку. На правому фланзі захисту працював Вадим Сапай, який зазвичай активно підключається до атак, витримуючи ширину поля (при умові звуження гри від флангового вінгера), на протилежному краю - Ігор Пердута. В опорній зоні нижче в позиції шостого номера – Володимир Чеснаков і в позиції гравця від штрафної до штрафної – Денис Дедечко. На флангах Сачко на відміну від, скажімо, команди «Динамо» чи «Дніпра», де працюють інвертовані вінгери, віддає перевагу гравцям, робоча нога яких, відповідає флангу, на якому вони працюють, справа – Громов, зліва – Павло Ребенок. Олег Міщенко в якості відтягнутого нападника, що працює з глибини поля, а в позиційній атаці відтягується в середину для ведення комбінаційних дій, і на вістрі – Адіс Яховіч.

Не можна сказати, що Роман Григорчук володіє надто великим підбором виконавців, але в порівнянні з полтавчанами має деяку перевагу в виборі гравців, особливо щодо групи атаки, де наставник може розраховувати на Матоса, Самодіна, Прийомова, що цього разу залишились на лаві запасних. В воротах розташувався Дмитро Безотосний, двійка центральних захисників – Пабло Фонтанельо і Маркус Бергер, справа – Павло Кутас, зліва – Андерсон Сантана. Відзначимо, що бразилець більше зосереджений за Павла на атакуючі дії «Моряків», це зумовлено не тільки вищою індивідуальною майстерністю роботи з м'ячем, але діями вінгерів. В півзахисті – Кирило Ковальчук та Іван Бобко, над ними - Олексій Гай. На флангах розташувались справа – Сіто Рієра, зліва – Джа Джедже, обидва активно звужували гру до центру, але якщо по краю Джедже ширину атаки витримував Сантана, то по правому флангу зміщення вели Антонов і Гай, і на вістрі вже згаданий Олексій Антонов.

Заволодівши територією «Чорноморець» знівелював атакуючий

потенціал «Ворскли»

Можна сперечатись, хто краще працює в фазі гри без м'яча в чемпіонаті України: «Чорноморець» чи «Дніпро», але незаперечним фактом є хороша організація дій в захисті одеситів, де кожен гравець чітко знає свій маневр і зону діяльності, не надаючи супернику простору і не дозволяючи вести позиційні атаки через центр завдяки дуже щільній грі між гравцями однієї лінії та між лініями захисту. Перевага дніпропетровців полягає в швидкому виході в атаку, що досягається завдяки вищій індивідуальній майстерності гравців та кількісного наповнення футболістами атакуючих дій. В цьому аспекті гри Роману Григорчуку звичайно ще доведеться попрацювати, але в матчі проти «Ворскли» одесити з перших хвилин вирішили працювати від себе, захопивши територію і будуючи позиційну атаку.

Завдяки постійним переміщенням попереду від Рієри з Антоновим на правому фланзі нападу, дії яких підтримував Олексій Гай, одесити змушували опускатись «Ворсклу» глибше до власних воріт, розтягуючи оборону полтавчан в глибину поля. Таким чином вивільнявся простір у центрі поля, де Ковальчук з Бобком мали достатньо часу на прийняття рішень, щоб направляти атаки команди. Цього було недостатньо, щоб створювати загрози біля воріт Непогодова, але низьке розташування двох ліній в захисті полтавчан не дозволяло їм використовувати свої козирі - атаку флангами з подальшими кросами в штрафний майданчик. Убезпечивши себе позаду «Моряки» мали змогу поступово нарощувати тиск на захист полтавчан та розраховувати на стандартні положення, що в підсумку і принесло їм три очки.

Побудова захисту і пресинг «Ворскли». Звільнення зони в штрафному майданчику завдяки маневруванням футболістів «Чорноморця»

натисніть на фото, щоб збільшити зображення

На малюнку вище в першому епізоді наведено розташування гравців «Чорноморця» в нападі і «Ворскли» в обороні. Бачимо переміщення від гравців групи атаки одеситів, завдяки чому Ковальчук та Бобко отримували простір в середині поля, щоб розпочинати атаки команди. В епізоді 2 і 3 наведені високий пресинг полтавчан як в першому, так і в другому випадках, неузгодженість дій між гравцями ланки нападу, дозволяла гостям легко з-під нього виходити, в динаміці ці епізоди приведені на відео нижче.

Епізод чотири- показана комбінація підопічних Григорчука, яка призвела до голу. Персональна опіка при розіграші стандартних положень має очевидні недоліки, адже гравців можна відтягувати з власних місць, тим самим створюючи зони. Бергер розпочинає рух на кут воротарського майданчику, за ним слідує гравець, розтягуючи захист, Джедже рухається в сторону від воріт, таким чином з зони по центру перед воротами відтягуються два захисника і туди розпочинають рух два гравця одеситів- у випадку доведення м'яча в цю зону в «Чорноморця» утворюється кількісна перевага, яка і була реалізована. Дедечко, що в даному випадку працював по Ковальчуку, перебуває в завідомо не вигідному положенні, адже вимушений реагувати лише на рух Кирила, тому, вочевидь, не може бути першим на м'ячі.

Відео

Ситуація не змінилась до перерви і після швидкого голу - одесити продовжували діяти в цьому ж ключі. Іншою складовою переваги гостей було вже описане вище невдале застосування пресингу від «Ворскли», що не дозволяло підопічним Сачка вести атаки с ходу, в всіх випадках відбору м'яча до перерви полтавчанами в одеситів перебувало за лінією м'яча не менше восьми польових гравців. У позиційних атаках «Ворскляни» відчували проблеми вже в першій фазі розвитку, продовжуючи кожну другу довгою передачею вперед на форвардів, де захист «Чорноморця» легко повертав собі володіння.

По перерві «Ворскла» вже звично для себе додала в активності та русі на полі, згодом Василь Сачко намагався впливати замінами на гру, так замість Міщенка вийшов Маркоскі, який зайняв позицію правого півзахисника, а Громов змістився на місце Олега Міщенка. Саме зміщення Артема в зону відтягнутого нападника засвідчує бажання Сачка додати швидкості попереду, якої не вистачало в зв'язку з відсутністю Ахмеда Янузі.

Натомість «Чорноморець» віддав територію і почав діяти в звичному для себе ключі від захисту, використовуючи вільні зони попереду. За весь другий тайм були лише два-три епізоди, в яких підопічні Григорчука втрачали концентрацію, що дозволяло полтавчанам створювати небезпечні моменти. Так, після вкидання ауту Кутас загубив Яховіча, який вийшов на побачення з Безотосним з зони між лівим і ліво-центральним захисником- двічі був залишений простір в опорній зоні, звідки пробивав Скляр, що змінив Дениса Дедечка- також пішов пас в штрафний майданчик на Ткачука.

Констатуємо, «Ворскла» в другому таймі мала незначну перевагу в території, але навряд чи достатню, щоб претендувати на нічийний підсумок матчу.

Роман Григорчук також будує командні дії в системі «4-2-3-1», що при веденні захисних дій трансформуються в класичну схему «4-4-2», як і в Полтави, дві лінії захисту намагаються розташовуватись максимально компактно, а два гравця над ними не дозволяють вести комбінаційні дії через центр, активно зустрічаючи опонентів в середній частині поля.

Різниця між побудовою захисту «Ворскли» і «Чорноморця» є в руху гравців у зонах їх діяльності. Полтавчани більше зосереджують свою увагу на діях суперника, працюючи з ними в зонах, а одесити - більш зорієнтовані на покриття простору та зон футбольного поля, розташовуючись близько один від одного в лініях захисту, тим самим не дозволяючи працювати в коридорах між гравцями однієї лінії. Також тренери по-різному підходять до побудови оборони при розіграші стандартних положень, якщо Сачко віддає перевагу звичній персональній опіці, то Григорчук використовує зонний тип захисту, що є більш сучасним підходом на даний момент.

Застосування зонного типу побудови захисту «Чорноморцем» при розіграші стандартних положень

На малюнку нижче в першому епізоді приведено дії одеситів в захисті, в формації «4-4-2». Епізоди 2,3,4 демонструють зонний принцип побудови при стандартних положеннях біля власних воріт «Чорноморця». Група гравців займають зони безпосередньо перед воротами, насичуючи їх кількісно. Перевага над персональною опікою очевидна, оскільки ніхто не працює з суперником, то і відтягнути завдяки маневрам нападників та звільнити зону не можна. Недолік полягає в тому, що дії ведуться в статичному положенні, але це компенсується насиченням зон.

Також варто звернути увагу, що Роман Григорчук не використовує гравця на штанзі воріт, таким чином отримуючи додаткового захисника, що займає зону на куті воротарського майданчика. Зонний принцип побудови захисту при стандартах вже давно є базовим для німецьких команд, а от відсутність гравців на лінії воріт, це відносно новий підхід, який почали використовувати тільки в останні роки. Мова в даному випадку йде про набір засобів ведення гри в захисті, адже існує три типи побудови оборони при стандартних положеннях: персональний, зонно-персональний і зонний, володіючи якими тренер може обирати цей чи інший варіант, відповідно до сильних сторін суперника.

натисніть на фото, щоб збільшити зображення

Підсумки

Загалом у досить рівній грі, з невеликою перевагою «Чорноморця» до перерви і «Ворскли» після неї, за мінімуму гольових моментів одесити здобули перемогу, в першу чергу - через кращий аналіз гри полтавчан при розіграші стандартних положень. Адже і гол, забитий Ковальчуком, став наслідком «домашньої» роботи, проведеної Романом Григорчуком. Також в захисті власних воріт одеситами були знівельовані сильні сторони полтавчан - гра флангами з кросами в штрафний майданчик. Бачимо, бажання Романа Григорчука слідувати за новими віхами футболу дозволяє не лише розвиватись «Чорноморцю», але й надає можливість нашим молодим тренерам аналізувати дії одеситів та переймати його досвід.