###Итоги десятого тура УПЛ. Мнение редакции ###

UA-Футбол подводит итоги десятого тура УПЛ, попутно давая свою оценку главным событиям первой трети отечественного Чемпионата. Своим мнением с читателями делятся Иван Вербицкий, Игорь Семйон, Андрей Софин и Сергей Швец.

Означает ли повышенная результативность 10-то тура, что украинские команды стали больше внимания уделять атаке?

Іван Вербицький: Багаторічна практика показує, що українські команди набирають обертів ближче до жовтня. Та й не лише українські. Сезон в розпалі, футболісти відчули легкість у ногах і смак до гри. Звідси й велика кількість голів.

Сергей Швец: Футбол – игра одновременно консервативная и динамично развивающаяся. Украинский футбол всегда делал акцент на физической подготовке и желании в первую очередь сохранить свои ворота на замке. Но время не стоит на месте. Перед глазами пример Луческу, Рамоса и Маркевича, которые ставят своим командам в первую очередь игру на половине поля соперника. Вот и новое поколение украинских специалистов небезуспешно берет пример. Возьмем Василия Сачко. Он понимал, что в открытом бою с Шахтером у его команды шансов не много, но все равно не стал менять выбранную философию ради одного матча. И стоит признать, Ворскла на фоне чемпиона выглядела вполне прилично. То же самое можно сказать относительно Геннадия Орбу, Юрия Бакалова, когда его команду не преследуют финансовые проблемы, Сергея Пучкова. Металлург – особенная история. Игра в атаке должна радовать глаз болельщиков, но оборона не выдерживает никакой критики. Вот тут важно найти баланс, чтобы забивая голы все-таки добиваться результата.

Фото - Анна Барко

Ігор Семйон: Навряд чи варто робити такі однозначні висновки. Команди в цьому турі, дійсно, радували глядачів цікавою і результативною грою, але тенденції в цьому ніякої не видно. Так склались обставини, що, до прикладу, "Севастополь" і "Металург" (Донецьк) наважились щастя шукати у відкритому футболі, а "Дніпро" безвідповідально підійшов до матчу в Запоріжжі з точки зору раціональності. Підопічні Хуанде Рамоса творили, але дозволяли це робити і супернику. "Шахтар" і "Металіст" абсолютно не здивували великою кількістю забитих м'ячів.

Але варто, все ж, окремо відзначити перемоги "Чорноморця" та "Говерли". Ужгородці здобули свою другу "вікторію" в чемпіонаті, і другу – з різницею в два м'ячі. При цьому, команда В'ячеслава Грозного вперше зіграла на нуль в захисті. А от "Чорноморець" раз за разом змушує притихнути скептиків, які пророчать одеситам падіння через напружений графік. Цього разу "морякам" вдалось тричі вразити ворота організованої "Зорі" – це дорогого коштує.

Победа Динамо над Карпатами – это результат изменений в тренерском штабе или одноразовый всплеск?

Андрей Софин: Я не увидел в игре "Динамо" ничего такого, что могло бы указывать на положительные изменения. Команда по-прежнему не знает, когда и куда двигаться, как доставлять мяч к воротам, у нее по-прежнему нет наигранных комбинаций при стандартах, она не обладает тактической гибкостью. По сути, игра с "Карпатами" ничем не отличается от игры с "Генком", просто в одной игре киевлянам не повезло и они пропустили, а во второй киевлянам повезло и они забили. Само же качество игры осталось неизменным, что с учетом откровенно средних соперников, наводит на довольно печальные мысли.

Фото - Александр Приходько

Іван Вербицький: «Карпати» з перших секунд поєдинку грали на результат 0:0. Контргра в діях львів'ян була відсутньою, як явище. Відповідно динамівці могли грати без оглядки на свої ворота. Зважте також, що в перші півгодини зустрічі, коли наміри гостей проявлялися не так відверто, на полі «Олімпійського» було звичне «Динамо» - малоініціативне і прогнозоване. Другий тайм перетворився на протистояння динамівського нападу з воротарем Олександром Ілющенковим. Останній зробив все, що міг.

Сергей Швец: В первую очередь – это результат откровенного желания Карпат сыграть на ноль. Полностью отдав инициативу, львовянам оставалось уповать на Ильющенкова и удачу. До 83-й минуты эта тактика работала, но огромная заряженность динамовцем все же принесла свои плоды. Ну а ситуация с тренерским штабом команды киевского Динамо, мягко говоря, удивляет. Ответственность за результат несет главный тренер, в данной же ситуации ее перенесли на помощников, которые, в то же время, остаются в структуре клуба. Игорь Михайлович Суркис, складывается впечатление, просто не умеет учиться на собственных же ошибках. Буду рад ошибиться, и приход Сергея Федорова в тренерский штаб решит все проблемы. Но, если честно, вериться в это с трудом.

Ігор Семйон: На питання щодо "Динамо" відповідати завжди складно. Що не тур – то нові висновки і нові запитання, які з попередніми не пов'язані абсолютно. Цікаво, що вже саме на основі цього висновку можна стверджувати, що кияни далекі від свого оптимального стану. Стабільності якщо немає, то хорошого нічого чекати не доводиться.

Абсурдне рішення звільнення помічників при подальшій довірі головному тренерові обговорювати не хочеться. Варто зупинитись на грі, яка цього разу змусила думками повернутись до шкільних років і згадати уроки фізики, на яких йшлось про броунівський рух. Невпорядкований, хаотичний рух дрібних частинок – хіба це не про вчорашню гру "Динамо"? Звичайно, кияни діяли з бажанням, але воно – бажання – було б і в умовах, якби колектив до матчу готувався самостійно, без тренера. У футболістів є честь і вислуховувати вболівальницькі крики душі, як, до прикладу, в четвер пізно ввечері, не хочеться нікому. От тільки, крім бажання, столичним підопічних Олександра Севидова брати було нічим. Відмічаємо при цьому неправильну манеру гри "Карпат". Можливо, львів'-яни й планували грати на контратаках, але на практиці нічого такого не було. А коли доводиться дев'яносто хвилин тільки те й робити, що захищатись проти більш класної команди – результату добитись дуже складно.

Как отобразился на очередном туре еврокубковые матчи украинских команд?

Ігор Семйон: На "Дніпрі", до прикладу, виїзд до Румунії ніяк не відобразився. На "Арені Клуж" дніпряни перемогу кували за допомогою класу, в Запоріжжі – за допомогою внутрішніх резервів. Хуанде Рамос, як завжди, вдався до ротації, команда невідповідально підійшла до матчу – від того й були такі проблеми. Благо для одного з лідерів, що вистачило сил все виправити.

А от на інші команди матчі на міжнародній арені мали вплив. Про динамівців вже говорилось: захмарне бажання і мотивація стали запорукою успіху в матчі проти "Карпат", а поразка від "Генка" і породила це бажання та мотивацію. Ще один провал міг стати для киян вбивчим. "Шахтар" після матчу в Іспанії повірив у власні сили, а це для "гірників" дуже важливо. Мірча Луческу після гри у Сан-Себастьяні сказав, що він дійсно не знав, на якому зараз рівні перебуває його команда. Тож перемога нагадала донеччанам, що саме вони зараз чемпіони і на них в тому числі рівняються інші – тому "Ворсклі" на "Донбас-Арені" було складно (хоча, команда Василя Сачка не виглядала приреченою). Ну а "Чорноморець" – разом зі своїми вболівальниками - після матчу в Загребі отримав такий заряд емоцій, що можна йти гори звертати. В ролі гори була "Зоря" – результат на табло.

Сергей Швец: Шахтеру трудная победа над сильным соперником, несомненно, пошла впрок. Горняки вновь почувствовали уверенность в своих силах. А играть через два дня на третий для них уже давно не является чем-то необычным. Днепр, похоже, переоценил свои силы, за что едва не поплатился. Продолжает удивлять Черноморец. После сложной игры в Загребе так уверенно разобраться с крепкой Зарей – это уже признак класса. Поражение Динамо от Генка заставило киевлян хоть что-то делать.

Іван Вербицький: Виходить, що позитивно. Тріо грандів вміло застосувало принцип ротації і на свіжість командних дій два поєдинки впродовж чотирьох днів не вплинули. В «Чорноморця» такої довгої лави немає, але перемога в Загребі позитивно вплинула на команду в психологічному аспекті.

Назовите пятерку лучших, по вашему мнению, футболистов по итогам трети Чемпионата Украины?

Сергей Швец: Нынешний чемпионат радует своей непредсказуемостью и в целом возросшим уровнем. В каждой команде из первой десятки есть футболисты, достойные наивысшей похвалы. Возьмем тот же Металлист. Марко Девич – вне конкуренции, но как не отметить Сосу или Эмара. Днепр не занимал бы второе место без зрелой игры Ротаня, самоотверженности Зозули и работоспособности Селезнева. Черноморец силен в первую очередь командой, но и в ней есть свои лидеры – те же Безотосный, Фонтанельо и Антонов, к примеру. Значение Срны и Тейшейры для Шахтера трудно переоценить. Даже в кризисном Динамо выделяется Евгений Хачериди, который сейчас без преувеличения – лучший украинский защитник. И как не вспомнить Дедечко с Хомченовским. Но, поскольку, нужно пятерых, то мой вариант выглядит следующим образом – Девич, Ротань, Антонов, Срна и Хачериди.

Фото - Максим Наплеков

Андрей Софин: Марко Девич, Хосе Соса, Руслан Ротань, Роман Зозуля, Фред.

Іван Вербицький: Роман Зозуля, Марко Девіч, Дуґлас Коста, Дмитро Хомченовський і Олексій Гай.

Ігор Семйон: Досить непросте питання, так як кандидатів багато, а визначити потрібно тільки п'ятьох. Та все ж, спробую:

- Хосе Соса: капітан "Металіста" вражає своєю стабільність і працеспроможністю. Що не матч – то бенефіс Соси.

- Джаба Канкава: коли грузина повертали до "Дніпра" із криворізької оренди, не всі вболівальники дніпропетровців схвалювали це рішення. Але зараз вже команду Рамоса важко уявити без пари опорників Канкава-Ротань (Руслану, до речі, теж варто віддати належне), яка зараз мало кому програє в чемпіонаті України в боротьбі за центральний плацдарм-

- Марко Девіч: нападник "Металіста" б'-є рекорди результативності, забиваючи при цьому м'ячі на будь-який смак: елегантні, трудові, командні. Марко зараз герой-

- Даріо Срна: ключовий гравець "Шахтаря", на якому зараз, разом із Тейшейрою, тримається вся гра чемпіона. Ми вже бачили що буває з "гірниками", коли Даріо опиняється поза складом-

- Дмитро Безотосний: не можна не відмітити впевненої гри голкіпера "Чорноморця". При цьому, можливо, трошечки з авансом, але Дмитро на це заслужив.

Выделите главные события прошедшего отрезка первенства?

Іван Вербицький: 1. «Динамо» утвердилося в рангу середняка українського чемпіонату.
2. «Шахтар» після втрат Фернандіньо, Мхітаряна і Вілліана – не головний претендент на чемпіонський титул.
3. Відставка Олега Кононова з посади головного тренера «Севастополя» - перемога особистих амбіцій над здоровим ґлуздом.
4. Перемога «Карпат» над «Шахтарем», яка засвідчила, що пацієнт швидше живий, ніж мертвий.
5. Реінкарнація Василем Сачком полтавської «Ворскли».

Андрей Софин: Абсолютно заслуженное лидерство "Металлиста", показывающего самый зрелый футбол среди всех команд УПЛ, провал "Динамо", прогресс "Черноморца и связанное с этим обострение борьбы за призовые места.

Ігор Семйон: Головною подією бачиться зміна домінантів: "Динамо" та "Шахтар" довгі роки задавали темп боротьбі в українському футболі, а в першій третині цього чемпіонату на перших ролях далеко не київський, і не донецький гранди. Відмічаю також прогрес "Севастополя" і відхід з України Олега Кононова- сірість і нестабільність донецького "Металурга", перебудову у Карпатах, боротьбу за місце під сонцем "Говерли" та "Металурга" (Запоріжжя). З негативного все затьмарюється, звичайно, втратою Максима Івановича Білого...- Подій дуже багато.

Топ-пять главных разочарований первых десяти туров:

Сергей Швец: Результаты, а главное игра Динамо стоят особняком. Большим разочарованием стала потеря двух украинских команд в еврокубках. Ситуация с киевским Арсеналом напомнила, что в украинском футболе нельзя быть уверенным в завтрашнем дне. Также вспомню поведение севастопольских фанатов во время игры с Днепром и ряд судейских ошибок.

Фото - Александр Приходько

Іван Вербицький: 1. Безпрецедентна реакція керівництва «Динамо» на результати команди – головний тренер залишається, а його помічники йдуть.
2. Невміння приймати поразки тренером «Шахтаря» Мірчею Луческу. То ж треба до такого додуматися – зіпхати власні прорахунки на дітей, які подають м'ячі.
3. Футболісти київського «Арсеналу» вдруге за останніх півроку демонструють, що без грошей вони битися за результат не збираються.
4. Суддівство Євгена Арановського в матчі «Шахтар» - «Металіст».
5. Команда «Металург» Донецьк.

Ігор Семйон: Подивлюсь на речі, знову ж таки, глобально:

1. падіння "Динамо": неладне відчувалось ще наприкінці минулого чемпіонату, але, як виявилось, найгірше було ще попереду. Кияни стрімко здають позиції і це засмучує-

2. проблеми "Арсеналу": за підбором виконавців і тренерськими ресурсами друга київська команда повинна боротись як мінімум за місце в першій десятці- але поки що ситуація навколо столичних розчаровує і турбує-

3. неготовність донецьких новачків: "Шахтар" провів досить гучну трансферну кампанію, але новачки поки що про себе заявили досить скромно. Це не те, чого можна було чекати. Звісно, в останніх матчах Мірча Луческу поступово дає шанс новобранцям, але говорити про їх повну адаптацію до українських реалій ще рано-

4. нестабільність західноукраїнських команд: і "Волинь", і "Говерла", і "Карпати" не можуть похизуватись стабільністю в результатах- грані матчі чергуються з провальними – і впевненості в завтрашньому дні немає-

5. безнадія "Таврії": ну, в останніх турах справи кримського колективу виглядали не такими плачевними, але, в цілому, в першій третині сімферопольці розчарували безнадією.

Кто из тренеров сумел удивить в новом Чемпионате?

Андрей Софин: Василий Сачко ("Ворскла"), Роман Григорчук ("Черноморец") и Олег Блохин ("Динамо"). Первые два специалиста, обладая довольно скудным составом, выстроили в Полтаве и Одессе самобытные, полностью тренерские команды – умные, играющие, управляемые, за которыми интересно наблюдать, от которых хочется ждать дальнейшего прогресса. В настоящее время "Черноморец" – мое представление об идеальном украинском футболе, в котором можно и нужно рационально, без спешки, малыми средствами строить команды, способные достигать серьезных результатов. Третий специалист удивил тем, что сумел из состава, который должен был даже вопреки тренерскому штабу бороться за "золото", вылепить ходульного монстра, чья игра заставляет с тоской вспоминать даже последние месяцы пребывания в "Динамо" Юрия Павловича, что само по себе практически невозможно. Надо обладать каким-то особенным талантом, чтобы заставить Бельханду, Ленса, Мбокани и ряд других мастеров играть на уровне ФК "Промкооперация".

Фото - Анатолий Спица

Ігор Семйон: Відразу відмічаю Романа Григорчука, який біля керма одеського "Чорноморця" зробив колосально роботу і, що важливо, рухається й далі. Втім, чогось подібного (не такого, звісно, впевненого ривка, та все ж) від "моряків" можна було чекати, а от прогрес "Ворскли" із Василем Сачком – це приємна несподіванка.

Молодий тренер прийняв команду в складній ситуації і зумів зламати її ігрову філософію, яка, будемо відвертими, останнім часом полтавських вболівальників не радувала. "Ворскла" видала шикарну забивну серію на старті чемпіонату, порадувала змістовною і небоязкою грою, вразила швидкостями. При цьому, відзначу ще особисті якості Василя Сачка як людини. Спостерігаючи за поведінкою тренера на містку – кинулась у вічі дружня манера спілкування пана Василя із своїми підопічними і відкритість до оточуючих. Залишається сподіватись, що Сачко не розгубить своїх якостей і далі.

Сергей Швец: Вряд ли буду оригинальным, если назову Василия Сачко и Олега Блохина. От первого не ожидал столь быстрой адаптации к футболу высшего дивизиона. Подкупает то, что молодой специалист знает, чего хочет от своей команды, которая, соответственно, отвечает ему взаимностью. Олег Владимирович в объяснении не нуждается. Он уже вошел в историю Динамо как тренер, показавший худший результат в чемпионатах Украины. На данный момент остаются лишь призрачные надежды на повторении истории 1984-85 годов, когда киевляне опустились на десятое место, но в следующее сезоне выиграли чемпионат СССР, а через год повторно завоевали Кубок Кубков. Особняком стоит Роман Григорчук, который из категории перспективных перешел в разряд признанных мастеров своего дела.

Іван Вербицький: Роман Григорчук, який зумів швидко нівелювати втрату кількох провідних виконавців вдалим використанням новачків. З приходом Гая, Антонова і Самодіна «Чорноморець» став сильнішим, ніж був у минулому сезоні.