###Итоги 11-го тура УПЛ. Мнение редакции ###
UA-Футбол подводит итоги 11-го тура Чемпионата Украины среди команд Премьер-лиги, который запомнился в первую очередь осечкой "Шахтера", игрой высочайшего качества в Днепропетровске, а также характером "Динамо" и запорожского "Металлурга". Своим мнением относительно главных событий тура делятся Иван Вербицкий, Владимир Мыленко, Игорь Семйон и Сергей Швец.
Готовы ли вы уже сейчас назвать главных кандидатов на понижение в классе?
Ігор Семйон: Абсолютно не готовий. В підвалинах турнірної таблиці інтрига не менш загострена, ніж на її вершині. Це ще раз свідчить про певну унікальність звітного розіграшу Прем'єр-ліги. Такої боротьби у нас не було давно.
Навіть "Таврія" уже не виглядає такою приреченою. Звичайно, десять поразок у перших 11-ти турах говорять багато про що, але так само дещо може сказати й поступовий рух сімферопольців вперед. А те, що рух є – це точно. Порівняти хоча б гру кримчан в перших турах, до прикладу, проти "Зорі", "Говерли", "Волині" і гру в турах останніх, коли з боєм очки брали і "Металіст", і "Дніпро", і "Карпати". Янніс Хрістопулос свою зарплатню отримує точно не за просто так. Більше того, вважаю, що після зимової перерви "Таврія" ще додасть і на рівні боротиметься за місце під сонцем із "Арсеналом", "Говерлою", "Волинню", "Карпатами", "Севастополем"...- Ось це, до речі, група команд, серед якої теж визначатиметься кандидат на пониження в класі. Хто це буде – зараз сказати неможливо.
Іван Вербицький: Однозначно – «Таврія». Команда виглядає відверто безнадійною і якогось просвітку не простежується. Янніс Христопулос володіє обмеженим кадровим потенціалом і будь-яка втрата призводить до болючих наслідків. Стосовно другого кандидата, то ситуація впродовж сезону може перегратися, як завгодно. Великої різниці в класі гри між шостим місцем і 15-м не видно.
Володимир Миленко: Ні. "Металург", не зважаючи на 15-е місце, показав дуже непогану гру в матчі з лідером чемпіонату. "Арсенал", у якого нібито фінансові проблеми, впевнено обігрує "Севастополь". "Волинь" - там Кварцяний, а це значить, що у волиняків є певні козирі. Та й "Говерла" он як чіпляється за Прем'-єр-лігу. Скажу більше, ще й "Таврія" покаже зуби. От коли підемо на зимову перерву, тоді можна буде говорити уже предметно. А поки що - зарано.
Фото - Денис Руденко
Сергей Швец: Текущий чемпионат радует своей непредсказуемостью. Если в конце августа казалось, что обязана вылетать Таврия, то уже сейчас симферопольцы при условии качественной работы на трансферном рынке зимой поборются за сохранение места в элите. Однозначно могу сказать, что 15-е место – не та позиция, на которую заслуживает запорожский Металлург. Команда Пучкова отыграла с лидерами, впереди матчи с соперниками, равными по классу, поэтому им все карты в руки.
Что помешало Черноморцу набрать в Днепропетровске очки, несмотря на достаточно высокий уровень игры?
Володимир Миленко: Клас. Клас гравців. Згадайте гол Коноплянки. Це - один епізод, але дуже показовий. Індивідуально "Дніпро" сильніший. Та й Рамос свою зарплату не за просто так отримує. Одним словом, все логічно. "Чорноморцю" ще рости до рівня того ж "Дніпра". І кадрово-фінансово також.
Сергей Швец: При всем уважение к Черноморцу, но одесситы все же пока не дотягивают до уровня Днепра, Металлиста и Шахтера. Роман Григорчук здорово обучил свою команду, но в данном случае свою роль сыграло индивидуальное мастерство отдельно взятых футболистов. Просто у Черноморца не оказалось своего Коноплянки и Матеуса. Но, повторюсь, одесская команда сейчас выглядит очень интересно.
Фото - Валерий Мякотенко
Іван Вербицький: В цілому команди з точки зору організації гри виглядали справді рівними. Проте виконавська майстерність футболістів «Дніпра» значно вища. Це стосується і виконаців «стандартів» (Ротань подає якісніше, ніж будь хто з суперників), і тих, хто здатен зіграти в дотик чи обіграти суперника один в один. У «Чорноморці» нема гравців, здатних ось так, на рівному місці обіграти суперника в матчі такого рівня, вийти на оперативний простір і видати партнерові передачу настільки зручну, щоб той міг вдотик спрямувати м'яч до сітки. Звісно, мова про перший м'яч, який створив Матеус, а втілив у життя Калініч. Другий гол теж показовий. Бойко своєчасно вийшов з воріт, чітко забрав м'яч після подачі кутового і швидко вкинув «кулю» на Коноплянку. Євген пробіг півполя і забив. Ідеальна з усіх точок зору командна робота. «Чорноморець» - це трудові голи. Щоб такі забивати, треба спершу в зустрічах з організованими суперниками рівня «Дніпра» якимось чином добратися до воріт.
Ігор Семйон: Під час перегляду матчу зловив себе на думці, що це була гра-посібник: як потрібно діяти обом командам на полі, щоб матч тримав в напрузі, інтригував, був, нарешті, видовищним. Друга та третя на той момент команди Прем'єр-ліги цілком виправдали очікування, які на них були покладені: організовано, з мінімумом браку, швидко і з думкою – такий футбол нам потрібний. "Дніпро", схиляюсь до думки, свої очки взяв (і, відповідно, "Чорноморець" не набрав своїх) через трохи вищу індивідуальну майстерність окремих виконавців. Коли командні дії в обох сторін налагоджені і переваги в цьому плані немає ні в кого, тоді на передові ролі виходять інші показники. Один з них – саме індивідуальна майстерність. Ну а після видалення Антонова, що зрозуміло, перевага "Дніпра" стала вже тотальною. По такій грі інакше бути й не могло.
В свое время Валерий Газзаев упорно ставил в основу киевского Динамо Хачериди, Ярмоленко и Гармаша. Сегодня Сергей Ташуев не боится выпускать на игру против Шахтера Сергея Болбата. Почему украинские тренеры так же не доверяют молодым футболистам?
Іван Вербицький: Це парадокс українського футболу. Складається враження, що нам, аби знайти прихований резерв для національної збірної, треба звертатися за допомогою до фахівців сусідньої держави. Про Газзаєва сказано в поставленому запитанні. Сьомін не побоявся ставити у ворота Коваля. Можна згадати також Луческу, який після переходу Чигринського в «Барселону» несподівано довірив місце в основі молодому Ракицькому. І не прогадав. Теж сміливо Луческу почав вводити в основу Дмитра Гречишкіна. Щоправда, зважаючи на власноруч створені обмеження в ігрових амплуа для українців, про якісь глобальні відкриття в «Шахтарі» можемо забути. Маркевич і Рамос українців ставити готові, але не готові їх готувати.
Блохін обіцяв українізацію команди, але всього за рік постав перед проблемою дотримання ліміту на легіонерів. А практика ж показує, що Макаренко, приміром, нічим не гірший за Тремулінаса. Проте виникають сумніви, чи гратиме Євген у складі стабільно. Маємо приклад Безуса, який кожним своїм виходом демонструє значно вищу працьовитість, об'єми виконуваної роботи, ніж Беланда і Аруна. Та в складі Роман теж з'являється по великих святах. Також не відомо, чим гірший Сидорчук від затятого руйнівника Вукоєвіча.
Ташуєв випустив на кубковий матч проти «Динамо» групу молодих футболістів не лише для проформи, як то практикував у минулому сезоні Маркевич. Він справді перевіряв можливості юних гравців і вже на наступну гру проти «Шахтаря» ввів до основи найкращих у складі «Металурга» в київському поєдинку – Болбата, Зотова, випустив на заміну Трояновського. Кожен з них відіграв дуже гарно і в Києві. І проти «гірників» на рідному стадіоні. Болбат взагалі вразив бажанням і настирливістю. На мій погляд, він був найкращим на полі того вечора. Шкода лишень, що в «Шахтарі», якому належить футболіст, позиції, на якій грає Сергій, для українців закриті. Зотова наше видання ввело до збірної туру і це, гадаю, й є оцінкою його гри. Трояновський у Києві був головною рушійною силою при організації контратак. Власне, з появою цих футболістів у діях «Металурга» з'явилася свіжість, якої не було, мабуть, ще з часів Костова.
Фото - Анатолий Спица
Повертаючись же до теми українських тренерів і їхнього небажання ставити українців, то виключень на загальному тлі кілька – Юрій Бакалов, Олександр Севидов. Хтось скаже, що їх виставляти молодь спонукають обставини. Може й так. Але ця молодь справді конкурентоздатна. Був ще Олег Лужний. За час нетривалої самостійної роботи у Києві він сміливо вводив до основи Олега Допілку й при цьому тренері молодий крайній оборонець справді прогресував. У Сімферополі довірив місце в складі Павленку, Путрашу. Звісно, до цього спонукали обставини, але часто ці футболісти виходили на поле за рахунок залишених у резерві досвідчених футболістів.
Ігор Семйон: Доволі цікава ситуація, так. Напевно, справа в тому, що від тренерів власники команд вимагають результату, а добиватись прийнятного результату з молоддю – справа ризикована. Далеко не в кожного є стільки сміливості, як свого часу було у Газзаєва. Та й, власне, Валерій Георгійович зі своїми прямими обов'язками – вивести "Динамо" на більш якісний рівень, не впорався, зате залишив по собі слід у вигляді відкритих талантів. Це, вважаю, не показовий приклад.
Тренери масово (підкреслюю, саме масово) залучають молодь до складу тільки від безвихідності. Взяти хоча б ту "Таврію": в Янніса Хрістопулоса немає вибору, окрім як використовувати молодь- щось подібне бачиться і в "Карпатах", де все ще відбувається перебудова. А от, до прикладу, Микола Павлов, який славиться вмінням працювати із не ограненими талантами, молодим шанс дає обережно і поступово. А в командах калібру "Говерли", "Металург" (Запоріжжя), "Севастополя", взагалі довіряють, в основному, тільки перевіреним бійцям саме через тиск відповідальності.
Інша справа – наші лідери. Тут, дійсно, питання...- Виступаючи на двох фронтах, тренери могли б сміливо на матчі з нижчими за класом суперниками розбавляти основний склад молоддю. Частково це ми в останніх турах почали бачити в "Динамо", частково – це є у "Шахтаря", але от не у "Дніпра", "Металіста", "Ворскли", "Чорноморця". Тут, звичайно, справа кожного окремого тренера, від якого вимагають результату, тому й дорікати наставникам немає за що. Кожен намагається якісно виконувати свою роботу.
Володимир Миленко: Ну, по-перше, не всі українські тренери. Он Павлов в тій же "Ворсклі" підпускав молодь, навіть в Лізі Європи. По-друге, для таких рішень потрібна віра в себе, в правильність свого рішення. Тренерська кваліфікація потрібна. Простіше ж ганяти одну й ту саму основу - даючи результат тут і зараз, ніж працювати на перспективу. Тим паче, цієї перспективи у тренера (особливо українського, з нашими не дуже церемоняться) може й не бути. То який сенс йому думати на два-три роки наперед?
Сергей Швец: Возможно, это просто совпадение. А возможно и нет. Ввести молодого футболиста в основной состав – это риск, и не каждый отечественный тренер готов ставить под угрозу результат команды. Многим проще выставить в основе более опытного иностранца, чем довериться своему воспитаннику. Отсюда вытекают многие проблемы. У нас была юниорская сборная Чемпион Европы 2009-го года. Из того состава - Левченко, Кушниров, Парцвания, Кривцов, Коркишко, Петров, Еременко, Гармаш, Шахов, Рыбалка, Каверин, Шевчук, Чайковский – в Премьер-лиги с небольшой натяжкой заиграли пятеро. Возникает риторический вопрос: почему?
Можно ли на основании игры против донецкого Металлурга сделать вывод, что Шахтер не готов к противостоянию с Манчестер Юнайтед?
Володимир Миленко: Як і на підставі гри проти "Вест Бромвіча" - зробити висновок про неготовність МЮ. Справа в тому, що обидві команди в процесі реконструкції/будівництва. І тут до стабільності ще далеко. Згадайте, як "Шахтар" грав до матчу в Сан-Себастьяні. А там - 2:0 і не те щоб сенсаційна, але й неочікувана перемога. Тому я б не став рівнятись на донецьке дербі (яке чи не вперше за всю чемпіонатну історію було справжнім дербі). Проблеми безперечно є - але і Луческу теж є, а він вже не раз доводив, що вміє не тільки "істерикувати" на прес-конференціях, а й робити висновки з невдач. Та й взагалі - а раптом така гра "Шахтаря" якраз і була зумовлена матчем з МЮ? Мовляв, хотіли малою кров'-ю перемогти зручного суперника.
Ігор Семйон: Можливо, це й на краще, що "Шахтар" втратив очки. Згадайте перший тур Ліги Чемпіонів і що йому передувало: провал у Львові. А потім була перемога на досвіді над представником іспанської Прімери. Але це, звичайно, романтика...- Думаю, на основі матчу проти "Металурга" готовність "Шахтаря" до бою з МЮ вимірювати не варто. В Лізі Чемпіонів все буде інакше: від найменших організаційних моментів матчу до мотивації, не кажучи вже про тактичну схему, план на поєдинок, вибір основного складу і таке інше. "Гірники" добре розуміють, що в чемпіонаті України, де попереду ще 19 турів, згаяне запросто можна надолужити, а от в Лізі Чемпіонів кожна помилка може бути фатальною. І саме це розуміння є основою всього- основою, яка змусить "гірників" підійти до поєдинку проти англійців з максимально загостреним почуттям відповідальності і бажанням бою.
Фото - Анатолий Спица
Іван Вербицький: На один матч «гірники» налаштуватися здатні, тим паче, що манчестерці зараз теж переживають ігрову кризу і проблем в організації оборони у них є чимало. Інша річ, що у донеччан такі труднощі були помітними навіть у роки розквіту. Очікувати ж, що «Манчестер Юнайтед» буде розтринькувати зручні нагоди так само щедро, як то робили футболісти «Реал Сосьєдаду», мабуть, не доводиться. Рівень виконавської майстерності різниться суттєво. Якщо «Шахтар» зіграє так, як в Сан-Себастьяні, він програє з розгромним рахунком.
Сергей Швец: Шахтер ехал в Сан-Себастьян после поражения от Карпат и ничьей с Металлистом. Хоть и не без проблем, но горняки выиграли. На МЮ у команды Луческу будем совсем другой настрой, плюс поддержка родных трибун (еще один момент, а почему матч Шахтера в Донецке не собрал полные трибуны пусть и не Донбасс Арены, а скромного стадиона Металлург). Скорей всего, Мистер вновь доверится проверенным бойцам, и манкунианцы выглядят фаворитами, но у горняков, несомненно, будут шансы на положительный результат.
Киевское Динамо выдало серию из трех матчей без поражений. Команда Олега Блохина пошла на поправку или кризис продолжается?
Іван Вербицький: Такі тривалі серії можуть будь-якої миті перерватися. Попереду непрості зустрічі з «Рапідом» у Відні і донецьким «Металургом» у Києві. Ташуєв у кубковому поєдинку ґрунт намацав і, гадаю, зможе підготувати Блохіну сюрпризи. Точно так само, як підготував їх Сачко. Взагалі, безпрограшна серія цілком могла перерватися вже у Полтаві. Єдиний промах Сачка і його команди – спроба впродовж останніх хвилині 15-ти відверто грати на утримання переможного результату. Навіщо це робити, якщо суперник грає в меншості, а самим ворсклянам вдавалося вибігати в контратаки не стихійно, а організовано, за участю чотирьох-п'яти футболістів? То була стратегічна помилка, яка подарувала киянам нічию. А громовідводом стали Годулян, полтавський майор міліції і біляші від місцевих п'яничок.
Замість визнати факт чергової бездарної гри у виконанні власної команди, Блохін знову вдався до аналізу навколофутбольного. Хоча в чому не правий Годулян? Його суддівство було майже ідеальним, тому спихати в даному випадку болячки з хворої голови на здорову недоречно. Ознак одужання в «Динамо» нема. Радше зустріч у Полтаві продемонструвала, що «Ворскла» з теоретичного для «Динамо» суперника в боротьбі за п'яте місце перетворюється на реального опонента.
Фото - Олег Журавлев
Сергей Швец: Олег Блохин после матча с Ворсклой пошел по пути Мирчи Луческу – попытался перевести внимание общественности с игры его команды на околофутбольные моменты. Общественность историю с беляшами заценила, но и очередное далекое от идеала выступление команды киевского Динамо также. Поведение Идейе вообще не лезет ни в какие ворота, что лишь в очередной раз подтверждает, тренерский штаб пока далек от понимания, как исправить ситуацию.
Володимир Миленко: От що Аруна животворящий робить! Нелогічний гол на останніх хвилинах - і уже триматчева серія без поразок, питання про "поправку"... До речі, це у "Динамо" вже третя триматчева безпрограшна серія в цьому сезоні (якщо враховувати тільки матчі чемпіонату та Кубку). Так що нічого нового. Звісно, зараз результати киян покращаться - з усіма конкурентами вже зіграли. Але то результати, а гра поки що не особливо змінилась. М'-яко кажучи. Причому я б не називав це таким страшним словом "криза". Криза була у "Вільярреала", коли той з 4-го місця впав на 18-е і вилетів в Сегунду. А в "Динамо" Блохіна все відбувається логічно і навіть прогнозовано. Думаю, кияни навесні підтягнуться до 3-4 місця, за чемпіонство, звісно ж, ніхто боротись не буде, але своє місце в єврокубках "Динамо" завоює. Ну, такі зараз реалії. Нічого, повторюсь, дивного чи несподіваного - якщо враховувати всі фактори.
Ігор Семйон: Вже у самому питанні частково прихована відповідь. Коли таке було, щоб три матчі без поразок, в одному з яких була нічия, в другому – вирвана на останніх хвилинах перемога, а в третьому – гра на зустрічних курсах із середняком чемпіонату, для "Динамо" вважалось показником чого-небудь? Кияни, як здається, перебувають в гарній фізичній готовності і беруть своїх суперників наскоком. Плюс допомагає глибина складу, завдяки якій Олег Володимирович може рівномірно розподіляти навантаження між всіма гравцями. Але це наче буревій, який проноситься по місту, змітаючи все на своєму шляху, але, який, за законами природи, рано чи пізно втратить свою потужність і перетвориться в легкий вітерець. Шлях, яким зараз рухається "Динамо", це теж шлях, але навряд чи він приведе колектив до серйозних звершень. У грі повинна бути думка, компактність, часом, раціональність...- Цього зараз в "Динамо" немає і без цього буде важко.
