###АНТОНОВ: «Григорчук подошел с пониманием к моему переходу» ###
— Олексію, ваш перехід доказахстанського клубу став цілковитою несподіванкою для українських уболівальників. Скажіть, чомувирішили продовжити кар'єру саме в«Актобе»?
— Розумієте, для мене це був най­-оптимальніший варіант продовження футбольної кар'єри. Чому? Упитанні мого трансферу дійсно була конкретика (мається наувазі, саме з боку «Актобе».—В. Б.), яка і вплинула намоє остаточне рішення—обрати саме казахстанський клуб.
— Розкажіть,як розстались із Романом Григорчуком? Була розмова із наставником «Чорноморця»?
— Так, звичайно, ми поговорили. Однак мушу зазначити, що, нажаль, ця розмова відбулась не«вживу», апотелефону. Хочу підкреслити, що унас із Романом Йосиповичем залишились дуже хороші стосунки—жодних скандалів чи непорозумінь. Повторюсь, ніяких проблем уцьому плані небуло—повне взаєморозуміння, що дуже тішить.
—З ким радились щодо свого трансферу в«Актобе» перед переїздом доКазахстану?
— Перш завсе, зі своїми рідними.
— А як стосовно українцяускладі вашої команди—Петра Бадла? Ви з нимбули знайомі?
— Ні, нажаль. Зараз ось з усіма хлопцями познайомився.
— Олексію, чи можна сказати, що наваше рішеннязмінити команду вплинула нестабільна соціально-політична ситуація вУкраїні?
— Знаєте, мабуть, десь так і можна сказати. Адже ви розумієте, що наразі невідомо, як воно все складеться умайбутньому. З іншого боку—цей момент небув основним уприйнятті мною рішення переїхати доКазахстану, але, тим неменш...-
— Розкажітьдетальніше, чим вам із перших днів запам'ятався Казахстан? Що васнайбільше вразило?
— Буду відвертим—неймовірною спекою (усміхається). Це перше, що мені запам'яталось із моменту перебування вКазахстані. Адже температура тут дійсно висока.
— Як щодо інфраструктури «Актобе»? Вражає, якщопорівнювати із українськими командами?
— Вона справді вражає і є кращою заукраїнську. Тут є все, що потрібно для футболіста.
—Стосовно ваших нових партнерів покоманді. Чи швидко знаходите із нимиспільну мову нафутбольному полі?
— У принципі, так, але ще, напевно, недо кінця. Хотілося б, звичайно, щоб цей процес пройшов швидше. Але ячудово розумію, що потрібен певний час, щоб відпрацювати це натренуваннях. Проте зазначу, що атмосфера уклубі чудова, тут усі дуже дружні, тому жодних проблем уцьому плані, переконаний, небуде. Потрібно лише наполег­-ливо працювати натренуваннях, і все прийде.
— З приводу акліматизації: яквідчуваєте, вам знадобиться час, аби обжитися?
— Якщо говорити відверто, то, напевно, мені потрібно буде трохи часу, аби повністю влитися укоманду, звикнути доцього клімату.
— Олексію, ви вже встигливідзначитися двома голами за«Актобе» усвоєму стартовому матчі наКубок країни. Скажіть, чи розраховували натакий вдалий старт?
— Приємний старт, звичайно. Але явкожній грі стараюся забивати якомога більше м'ячів, хочеться, аби це вдавалось якомога частіше.
— Щовам сказав головний тренер після виграного чвертьфінального матчу?
— У принципі, нічого. Чи похвалив? Розумієте, миж одна команда, тому чи ми виграємо, чи програємо—це або заслуга всієї команди, або провина усього колективу. Тому тут неварто когось виокремлювати. Виграли—й добре.
— Нині які першочергові плани стоятьперед «Актобе»?
— Звичайно, насамперед—успішна кваліфікація доЛіги чемпіонів. Нанас очікують серйозні матчі із доволі непростими суперниками, ямаю наувазі майбутнє протистояння із тбіліським «Динамо».
—До речі, стосовно тбіліського «Динамо». Днями їхній склад попов­-нив також українець—вже колишнійзахисник луцької «Волині» Богдан Шершун. Для вас це буде особливоінтригуючий двобій?
— Так, звичайно. Можна говорити, що це буде таке собі очне протистояння. Звучить дуже інтригуюче. Тим паче, з огляду нате, що він захисник (усміхається). Побачимо.
— Скажіть, чиє відчуття незакінченої місії у«Чорноморці»? Адже увас склалисьчудові стосунки із вболівальниками...-
— Ні, яб так несказав. Ячудово знаю, як домене тепло завжди ставились вболівальники. Більше того, Одеса для мене—рідне місто і невід'ємна частина мого життя, деб янеграв. Ядуже радий, що ятам був і грав. Хочу також зазначити, що завжди підтримуватиму «Чорноморець» і слідкуватиму зайого виступами. Явдячний усім затой час, який япровів уцьому чудовому клубі.
— З ким із гравців «Чорноморця» продовжуєтепідтримувати товариські стосунки і надалі?
— Якщо чесно, топродовжую спілкуватись із багатьма хлопцями з команди. Зрозумійте мене правильно, янехочу когось окремо виокремлювати.
— Можливо, язабігаю наперед, аленеможу незапитати. Чи плануєте ви умайбутньому повернутисьдоУкраїни?
— Навіть незнаю, що вам відповісти. Можу лише сказати, що япро це ще недумав, але якщо яі буду повертатись грати доУкраїни, то, звичайно, хотів би повернутись доОдеси. Мені там дуже комфортно. Це буде моє першочергове бажання, уразі мого повернення наБатьківщину. Алеж ви також прекрасно усвідомлюєте, що невсе залежить від одного бажання.
— Останнє запитання. Начемпіонаті світу заяку збірну вболіваєте?
— Я уважно стежу замундіалем. Найбільший інтерес викликає гра Бразилії, але симпатизую, напевно, все-таки більше Уругваю.
Володимир БОБИР, УФ